Толік завжди був радістю Валерія та Ольги. Жінка завагітніла, коли вже й не думала про таку нагоду – їй було далеко за 40. Двоє дорослих дітей уже жили окремо. Дитина народилася слабкою. Однак він був дуже розумним, чудово вчився. Батьки його просто обожнювали. У школі він був найкращим, до університету вступив на бюджет, подавав великі надії. І ось, на п’ятому курсі він прийшов додому з дівчиною і заявив, що вона його наречена. Настя зовні зовсім на підходила Толіку, адже була напрочуд гарна собою: довге темне волосся, модельна фігура, довгі ноги, яскраві очі. Ольга, природно, одразу засумнівалася у чистоті її намірів.
Адже навіщо такій красуні її син? З іншого боку, самі вони були заможною родиною. Залишившись з невісткою наодинці, Оля прямо заявила їй, що якщо вона подумає їх обдурити, то наслідки будуть жахливими. Проте Настя стверджувала, що кохає свого чоловіка. Оля від неї відстала лише коли народився онук. Онука Сашу дід із бабусею любили, дуже балували. Він став для них промінцем щастя. Але за кілька років Толік оголосив, що вони з Настею розлучаються. З’явився її колишній чоловік – і вона до нього втекла, а дитину забирати не планує.
Оля була в люті, зателефонувала Насті і почала їй погрожувати, щоб вона навіть не сміла онука у них забирати. А Настя заявила у відповідь, що Сашко – не син Толіка. Оля вимагала тест на батьківство. Результати зачитувала сама – перед сином, Настею та її коханцем. Саша-син Толіка. Коханець засмутився, заявив, що колишня знову обдурила його – і покинув її. Настя почала проситися назад. А Толік знайшов у собі сили пробачити її.
За рік у сім’ї з’явилася дівчинка. Вони стали щасливою родиною, а Толік – зразковим батьком. Через багато років, в останній день свого життя, Оля зізналася: вона підробила тест на батьківство. Сашко не був сином Толіка. Настя сльозно дякувала свекрусі. Після стількох років вона зрозуміла, що кращого чоловіка та батька, ніж Толік, вона б на всьому білому світі не знайшла б.