Мій сусід, Петрович, минулого місяця захворів. Після смерті дружини жив один, його діти жили далеко, тож він нем мав змоги отримати хоч якусь допомогу. Син, зайнятий новою роботою в місті, не міг часто відвідувати його, а дочка, яка влаштувалася за кордоном, була надто далеко, щоб доглядати батька. Бачачи тяжке становище Петровича, я простягла йому руку допомоги, навіть займаючись своїм господарством та дитиною.
Я готувала сусідові їжу, приносила необхідні речі, навіть доглядала його курей. Згодом ми з ним зблизилися, він ділився історіями, дозволяв моєму синові, Олексію, грати на старих гойдалках у нього на подвір’ї. Однак , коли до Петровича приїхали онуки, він різко вигнав Олексія з гойдалки, чим викликав моє розчарування. Мої спроби виявити добросусідські відносини не закінчилися успіхом,
коли до будинку приїхали родичі Петровича. Вони зарізали його курей і вивезли майже всі консерви, залишивши по собі безлад. Я була здивована, коли Петрович, незважаючи на мою попередню допомогу, негарно попросив мене прибрати за його гостями. Коли я відмовилася, його ставлення до мене змінилося, і він почав мене ігнорувати. Я співчуваю людині похилого віку, але не хочу, щоб мене недооцінювали або ставилися до мене несправедливо.