Історія Варвари, пронизана напругою і ворожнечею зі свекрухою, Наталією Василівною – це сага про неминучу ворожнечу, що йде ниткою крізь роки. Коли Варвара і Петро покохали одне одного, їхній союз зіткнувся з неприйняттям з боку Наталії, яка уявляла собі, як Петро одружується з дочкою її найкращої подруги. Незважаючи на її втручання, Петро залишився непохитним, і вони одружилися. Після весілля Наталя продовжила свої витівки, вторгаючись у особисте життя подружжя і ганьблячи Варвару як жахливу домогосподарку.
Навіть материнство Варвари не втримало Наталю від необґрунтованих звинувачень у невірності, що спричинило розлад у парі. Незважаючи на всі труднощі, Варварі та Петру вдавалося зберігати люблячий шлюб та атмосферу тепла та турботи у їхній маленькій сім’ї. Згодом Варвара почала відсторонюватися від негативного впливу Наталії, зосередившись на кар’єрі та дітях. Проте шрами від минулих провин залишалися і нагадували про себе часом. Коли Наталя зламала ногу і їй була потрібна допомога,
вона звернулася до Варвари. Незважаючи на своє минуле, Варвара погодилася допомогти, але за певних умов – передача їй квартири Наталії або всієї її місячної пенсії. Ця пропозиція обурила Наталю, що призвело до подальшого конфлікту, що загострився. Петро вважає, що Варвара повинна забути минулі образи і погодитися доглядати його матір без таких умов. Однак Варвара почувається скривдженою, а Наталя, як і раніше, не приймає невістку. Виникає питання: чи має Варвара примиритися з Наталією, залишивши гордість осторонь?