Ми з моїм хлопцем Василем були разом уже 4 роки, глибоко закохані один в одного, але не могли одружитися через житлові умови. Він жив з батьками у тісній однокімнатній квартирі, а я – у гуртожитку. Ми намагалися винаймати житло, але дуже скоро виявили, що наших загальних зарплат ледь вистачає на найнеобхідніше, не кажучи вже про утримання повноцінної родини.
Нещодавно Вася зізнався, що познайомився з жінкою у соціальній мережі. Вона була з багатої сім’ї, мала машину та власну квартиру, і працювала у престижній компанії свого батька. Пізніше я дізналася, що Вася не просто спілкувався з нею в Інтернеті, а зустрічався з нею. Спочатку я відчувала зраду, але потім зрозуміла його втому від нашого нестабільного фінансового стану: у іншої жінки вже все було забезпечене.
Я не могла виправдати його вчинок, але й звинувачувати його не було жодного сенсу. Після стількох років стосунків мені боляче бачити, як він цінує матеріальні блага вище за любов. Я розриваюся тим часом, щоб піти зараз чи почекати, поки він зробить наступний крок.
Але в глибині душі я знаю, що нашим стосункам прийшов кінець. Моя подруга вважає, що він може і не покинути мене, але я не можу залишатися з такою невизначеною людиною. Може, настав час зосередитися на собі і сподіватися, що справжнє кохання знову знайде мене?