З дитинства я відчувала, що мама тримає нас з братом під строгим контролем. Вона мала свої уявлення про те, як має виглядати наше майбутнє життя, і не допускала відхилень від свого плану. “Навчання після 9-го класу тобі не потрібне, ти знайдеш хорошу роботу і допомагатимеш родині”, – говорила вона братові. А мені постійно нагадувала: “Твоє завдання – вийти заміж за багатого чоловіка. Це найкраще, що ти можеш зробити для себе та для нас”. Але ми з братом бачили світ інакше. Ми мріяли про більше, прагнули самореалізації і хотіли обрати свій шлях самостійно. Наше невдоволення накопичувалося, поки одного разу ми не вирішили діяти. “Ми маємо щось зробити”, – сказав брат одного вечора, коли ми сиділи в його кімнаті,
оточені підручниками, які він брав у бібліотеці, щоб продовжувати вчитися потай. “Я знаю, але що ми можемо зробити? Мама ніколи не змінить свою думку”, – відповіла я із сумнівом. “Ми можемо спробувати довести їй, що здатні на більше. Давай почнемо з малого. Я вчитимусь і намагатимусь вступити до коледжу. А ти можеш шукати курси чи роботу, яка тобі подобається. Ми покажемо їй, що її плани для нас – не єдиний шлях”, – запропонував він з надією у голосі. Ми почали працювати над своїми планами потай від мами. Брат зосередився на навчанні, а я знайшла курси дизайну, які завжди хотіла відвідувати. Наша впевненість зростала з кожним днем і ми почали бачити шлях до своєї самореалізації.
Через кілька місяців, коли брат успішно склав іспити до коледжу, а я отримала перше замовлення, ми вирішили поділитися нашими успіхами з мамою. “Мамо, ми хотіли показати тобі, що можемо досягти більшого, якщо підемо своїм шляхом”, – почав брат. Я додала: “Ми обидва віримо, що кожен заслуговує на шанс самореалізуватися і слідувати своїм мріям, навіть якщо це суперечить твоїм очікуванням”. Мама довго мовчала, дивлячись на нас. Потім, насилу, але щиро, вона зізналася: “Я завжди хотіла для вас тільки кращого, але, можливо, помилялася в методах. Я пишаюся вами”. Слова мами стали для нас важливим визнанням нашої самостійності та можливості вибирати власний шлях. Ми зрозуміли, що змогли змінити не лише свою долю, а й погляди мами на те, як має виглядати наше життя.