Алла і Діма були одружені вже два роки, але їхній шлюб здавався нескінченною низкою одноманітних днів. Бездітні та зайняті своєю роботою – вони поступово віддалилися один від одного, і та іскра, яка колись між ними горіла, здавалося, зникла без сліду. Якось увечері, коли напруга досягла межі, Діма тихо сказав: “Може, нам варто подумати про розлучення? Ми обидва заслуговуємо на більше щастя, ніж це постійне почуття розчарування”. Алла, сидячи навпроти нього, відчувала, як її серце стискається. Вона не хотіла втрачати Діму, але не знала, як повернути втрачену близькість.
Перш ніж ухвалити остаточне рішення, Алла вирішила порадитися зі своєю матір’ю – жінкою, яка пережила у своєму житті не одну кризу у стосунках. “Мамо, ми з Дімою думаємо про розлучення… Не знаємо, як повернути минуле кохання,” – поділилася вона. Мати подивилася на неї з розумінням і сказала: “Кохання – це не тільки почуття, а й робота. Знайдіть щось нове, що зблизить вас знову. Спробуйте разом зайнятися чимось незвичним, що викличе хвилювання та інтерес”. Натхнена цією порадою, Алла запропонувала Дімі відвідати танцювальні заняття для пар. Спочатку він був скептично налаштований, але зрештою погодився заради неї. З перших занять щось змінилося.
Намагаючись рухатися в унісон, вони почали сміятися з своїх незграбних спроб і відчули, як між ними знову проскакують іскри. “Знаєш, я не міг пригадати, коли востаннє так сильно сміявся,” – зізнався Діма одного разу по дорозі додому. Алла взяла його за руку, і в той момент обидва вони зрозуміли, що не готові відмовитися від свого щастя так легко. Танці стали їхньою маленькою втечею від рутини – іскрою, яка знову запалила вогонь у їхніх стосунках. Слова матері Алли нагадали їм, що для збереження кохання потрібне не лише бажання, а й зусилля. І ці зусилля, виявилося, варті того.