Оксана Володимирівна завжди вважала свого зятя Михайла надмірно хитрим. Вони з чоловіком уже втомилися боротися з наполегливими вмовляннями дочки Марії, яка перебувала під сильним впливом Михайла. Їх справжні наміри Михайла були прозорі, попри його привабливий фасад. Старший син подружжя вже давно став самостійним і жив у іншому місті зі своєю родиною. Дочка, 25-річна Марія, вийшла заміж за Михайла, але ця спілка викликала несхвалення батьків. Михайло мав репутацію нестабільної людини без постійної роботи та майна, і батьки Марії скептично ставилися до його намірів, тим більше, що колись вона постійно відкладала весілля, посилаючись на відсутність житла.
Житлове питання вирішилося, коли батьки Марії вийшли на пенсію і отримали у спадок квартиру, яку вирішили віддати дочці, вважаючи, що їхній син уже добре влаштувався. Незабаром Мишко почав дошкуляти Марії, висловлюючи бажання мати дітей, але нарікаючи на нестачу місця в їхній однокімнатній квартирі. Як рішення він запропонував продати її та купити більш просторе житло в іпотеку, про що Марія розповіла батькам під час візиту, одночасно розкривши свою вагітність. Батьки Марії були приголомшені та порадили проявити максимальну обережність, попередивши, що продаж квартири може призвести до ускладнень у разі розлучення. Але Марія, відчуваючи себе незрозумілою
і безпідставно звинуваченою, стверджувала, що батьки завжди вподобали її брата і його дружину, і звинувачувала їх у зневазі до неї та її майбутньої дитини. Оксана була впевнена, що за наполегливим бажанням Марії продати квартиру стоїть вплив Михайла… Два місяці тому Марія народила дитину, але, повернувшись із пологового будинку, не пустила батьків до маленької квартири, заявивши, що там дуже тісно. Наступного дня Марія зателефонувала батькам і заявила, що ті не побачать внучку, доки не вирішиться квартирне питання. Розуміючи, що матері-годувальниці необхідно уникнути стресу, батьки все-таки вирішили поступитися її вимогам, чудово розуміючи, хто є організатором цих подій.