Олена мчала по дорозі на “Мерседесі”, насолоджуючись автомобілем своєї мрії, хоча він ще не належав їй. Старий автомобіль був проданий через постійні поломки, а цей, хоч і керований за довіреністю, означав початок нового життя. Раптом з’явився інспектор, який сигналізував про необхідність зупинитись на узбіччі. Олена неохоче підкорилася з документами напоготові.
Інспектор обвів “Мерседес” здивованим поглядом і почав розпитувати Олену про її наміри щодо машини, натякаючи на її нерозсудливість. Захищаючись, Олена наполягала на тому, що машина скоро належатиме їй, демонструючи довіреність. Невимушене питання інспектора про те, що вона володіє автомобілем, розкрило гостру правду – він знав і машину, і її механічні несправності, і оманливий пробіг. “Мерседес” виявився “сиром у мишоловці”, гарною пасткою,
розставленою Наталкою та її партнером Костянтином. Інспектор, озброєний сумною історією автомобіля, не виписав штрафу, а попередив дівчину. Він порадив Олені повернути автомобіль, поки вона не стала черговою дурепою, обманутою його блискучою привабливістю. Олена завагалася: її мрія розчинилася в обмані. Визнавши марність витівки, вона подякувала інспектору і з важким серцем розвернула машину, пошепки прощаючись із мрією, прямуючи назад у місто.