Був грудень, і наша родина, як завжди, готувалася до Нового року. На столі вже стояв мішечок із іменами. Торік мені не пощастило: мій заможний дядько замість очікуваного дорогого подарунка вручив мені дешевий набір доглядових засобів. Образа мучила мене вже рік, і я вирішила цього разу помститися. Увечері сім’я зібралася біля ялинки, і розпочалася церемонія вибору імен. Коли дійшла моя черга, я зазирнула в мішечок і витягла ім’я дядька. Момент помсти настав! – Ну що, племінниця, готова порадувати мене цього року?
– з усмішкою спитав дядько, коли я підходила до нього з подарунком. – Звичайно! – Усміхнулася я. – Сподіваюся тобі сподобається. Я передала йому коробку, і він швидко розірвав обгортку. В руках у нього був – набір доглядових засобів. Але не такий, який він подарував мені. Цей набір був набагато дешевшим. – Ой, мила, це що, помста? – усмішка на обличчі дядька не зникла. – Ну, я подумала, що ти так любиш доглядові засоби, – відповіла я, намагаючись зберегти незворушність.
Наступного дня дядько підійшов до мене. Його очі були серйозними. – Слухай, мені соромно за те, що я подарував тобі минулого року. Я зрозумів, що гроші не головне, і що я образив тебе. Вибач мені. Я дивилася на нього, намагаючись зрозуміти, жартує він чи каже правду. Але в його очах не було брехні. – Тоді і я перепрошую, – відповіла я. – Не варто мені псувати свято через стару образу. Ми обнялися, і на той момент я зрозуміла, що справжній подарунок – це прощення та розуміння. Новий рік приніс нам не тільки радість та веселощі, а й урок про те, що головне – це стосунки між людьми, особливо – рідними.