Рита сиділа біля ліжечка своєї дитини, по її обличчю текли сльози. Вона дивилася на свого тримісячного сина, сповнена емоцій.Рита та її чоловік Роман одружилися поспішно. У Романа, якого у всьому підтримувала його мати, були сумніви щодо цього шлюбу, але рішучість Рити не бути самотньою матір’ю змусила його пом’якшитися.Якось Роман повернувся з роботи, вражений історією колеги, і запропонував провести тест на батьківство для їхньої дитини.
Засмучена цією пропозицією, Рита зателефонувала своїй матері Ганні, щоб порадитись. Ганна, хоч і була здивована сумнівами Романа, порадила Риті внести ясність у цю історію. Рита образилася на чоловіка, вважаючи, що, як його дружина, вона заслуговує на його довіру. Але Ганна звернула увагу на те, що Рита наполягала на шлюбі через свою вагітність, і задумалася, чи не сумнівався Роман саме через це.
Пізніше Роман звинуватив Риту в тому, що вона обговорювала їхні особисті стосунки з матір’ю. Він пред’явив дружині ультиматум: погодитися на тест чи розлучення – підкресливши свою відмову утримувати дитину, яка йому не належала.Збожеволіла Рита шукала втіхи на прогулянці, де випадково зустріла свою подругу Галину. Ділячись своїми прикростями, Рита розкрила важливу інформацію – вона вже теж не була впевнена в батьківстві дитини, оскільки приблизно водночас у неї був інший хлопець.
Галина запропонувала провести таємний тест на батьківство, що видалося Риті логічним рішенням. Проте без відома Романа тест було не провести.Зневірившись, Рита звернулася до потенційного другого батька, який, на диво, погодився співпрацювати. Результати підтвердили, що батьком є Роман. Тепер почуття провини та жалю з приводу своєї недовіри мучили Романа, кидаючи тінь на їхні колись світлі стосунки.