Вирісши в сирітському притулку, я ніколи не знав сімейного тепла. Після закінчення школи-інтернату я покладався виключно на себе, щосили намагаючись прожити гідне життя. Спочатку я винаймав тісну кімнату. Після довгих років заощаджень я переїхав до нормальної квартири. Невдовзі я познайомився з Мар’яною. Я був вражений її красою і невідступно переслідував її.
Тільки коли я отримав підвищення по службі та хорошу зарплату – вона відповіла мені взаємністю. Ми мріяли про спільне життя. Перед нашим весіллям я купив квартиру, і незабаром після цього ми вирушили у подорож. Однак після весілля у нашому житті з’явилося нове обличчя: батько Мар’яни . Він часто бував у нас вдома, поводився так, ніби він тут господар, і перекладав свої проблеми на мене.
Одного вечора Мар’яна звернулася до мене з проханням. Її батько планував продати свою квартиру, переїхати до нас і на отримані від продажу гроші купити машину. Я був приголомшений. Коли я відмовився – Мар’яна різко віддалилася від мене. Але хіба я зробив щось страшне? Я вперто працював заради всього, що маю. Чому я повинен утримувати тестя? Після стількох випробувань у житті, все, чого я бажаю – це спокою.