Моя сестра Віра, яка прожила у Франції вже 8 років, рідко відвідувала мене, оскільки я була її єдиною родичкою на батьківщині. Однак цього року вона таки вирішила приїхати, і я з нетерпінням чекала на нашу зустріч. У свої 45 років, будучи заміжня і маючи трьох чудових дочок, я була задоволена життям, незважаючи на наші скромні кошти. Старша, у свої 22 роки, щойно закінчила універ і готувалася до заміжжя. Віра, з іншого боку, зіткнулася з зовсім іншим життям. Незважаючи на прибуткову кар’єру та володіння квартирою на батьківщині, її особисте життя не склалося, що й спонукало її переїхати за кордон.
Перебуваючи у Франції, протягом року вона перейшла з випадкових робіт до поважної компанії після освоєння мови. Незважаючи на зайнятість, під час наших дзвінків вона натякала на значні зміни у своєму житті, але я, як і раніше, не мала уявлення про їх масштаби. Повернувшись додому, Віра мала намір продати свою квартиру через несподівану пропозицію руки та серця, яку вона отримала у Франції. Однак, дізнавшись про майбутнє заміжжя моєї старшої дочки та її житлові труднощі, Віра в несподіваному щедрому жесті подарувала свою квартиру племінниці.
Спочатку я припустила, що це тимчасова угода, поки вона не прояснила свої наміри, оформивши дарчу на наступний день. Цей великодушний вчинок позбавив мене дару мови, тому що продаж квартири міг би легко принести їй 40-50 тисяч доларів – пристойну суму для неї в наші дні. Проте вона вирішила благословити мою дочку цим чудовим подарунком. Така надзвичайна щедрість продемонструвала її вроджену доброту та безкорисливість, за які я, як і раніше, глибоко їй вдячна. Я бажаю, щоб її життя було наповнене радістю, і обіцяю свою підтримку щоразу, коли вона її потребуватиме.