Якось Марія закуповувалась продуктами в магазині з немовлям на руках. Їй було дуже важко, адже вона намагалася одночасно контролювати свою маленьку дитину та вибирати продукти. Коли вона підійшла до каси, то раптом зрозуміла, що їй не вистачить грошей на всі продукти. Вона почала у паніці перебирати продукти, намагаючись зрозуміти, що їй справді потрібно, а що можна залишити. Касирка терпляче чекала, але Марія відчувала, що всі в черзі дивляться на неї.
“О Боже, мені так ніяково,” – прошепотіла вона собі під ніс. У цей момент незнайомий старенький дідусь вийшов із черги і зробив щось неймовірне. Він дістав свої останні копійки та розплатився за неї. Марія була приголомшена його добротою. “Господи, дякую, дякую вам!” – сказала вона, тримаючи на руках свою дитину. “Я не знаю, як я можу віддячити вам!” “Нічого страшного, люба,” – сказав дідусь з усмішкою. “Я радий допомогти.”
Марія була так зворушена його добротою, що почала плакати. “Дякую,” – сказала вона знову, витираючи сльози. А тим часом інший молодий хлопець розплатився за покупки дідуся. Старий був здивований, але водночас дуже вдячний молодій людині. “Дякую величезне, молодий чоловік,” – сказав дідусь. “Ти дуже добрий.” “Нема за що,” – сказав хлопець з посмішкою. “Я просто хотів допомогти.”
Марія посміхнулася обом і вийшла з магазину з набагато легшим серцем. Вона була зворушена добротою обох незнайомців і відчувала, що світ у цей момент став трохи кращим. Вона знала, що одного разу зможе відплатити своїм добром іншим, коли надасться така можливість. Вона відчувала, що співчуття і щедрість не оцінюються належним чином, але вони здатні змінити світ.