Соня працювала з дому віддалено. Цього дня вона мала багато завдань і зустрічей, і вона не хотіла відволікатися на приготування їжі. Тому вона вирішила замовити піцу. Вона знайшла в інтернеті найближче кафе, яке мало доставку, і здійснила замовлення через програму. Соня обрала свою улюблену піцу з грибами та моцарелою, і попросила доставити її якнайшвидше. За годину кур’єр прибув із її замовленням. Соня відчинила двері і подякувала йому.
“Дякую, що так швидко привезли!”, – сказала вона, даючи кур’єру чайові. Кур’єр усміхнувся і пішов. Соня поставила коробку з піцею на стіл і відкрила її, очікуючи побачити гарячу, смачно пахнучу піцу. Однак, натомість, вона побачила , що в коробці знаходиться не піца, а шматок старого хліба та незрозумілі залишки їжі. Соня була здивована. “Що це?!”, – Вигукнула вона. “Я замовляла піцу, а не сміття!”
Вона швидко зателефонувала до кафе та пояснила ситуацію. Менеджер вибачився і сказав, що це, напевно, була якась помилка, і вони зараз приготують їй нову піцу і привезуть її безкоштовно. Соня була роздратована, але погодилася. Вона не хотіла витрачати ще більше часу на приготування їжі за годину очікування. За півгодини кур’єр привіз нову піцу. Соня відкрила коробку і переконалася, що тепер це справді піца.
“Вибачте за незручності”, – сказав кур’єр із винним виглядом. Соня поставила піцу на стіл і подивилася на неї з роздратуванням. Вона витратила дві години свого часу на те, щоб отримати їжу, і тепер вона не мала апетиту. “Більше ніколи не замовлятиму їжу”, – вирішила вона, починаючи через силу їсти свою піцу. Тепер, коли вона працювала з дому, вона вирішила, що краще готуватиме їжу сама. Звичайно, це було не так зручно, як замовити доставку, але принаймні вона знала, що саме буде в неї на обід та вечерю.