Олексій був вдівцем уже кілька років і жив сам у своєму будинку. Його діти виросли і роз’їхалися, тому він почував себе досить самотнім. Щотижня він ходив на ринок за продуктами, де завжди зустрічав Ніну – продавчиню овочів та фруктів. Ніна була приємною та товариською жінкою, і вони часто розмовляли про все на світі. І ось одного разу Олексій наважився запросити її на побачення. “А ви не будете проти, якщо я вас покличу на побачення?” – підморгнув він і посміхнувся.
Ніна трохи зніяковіла , але зрештою погодилася. Вона теж була одна вже багато років і відчувала, що готова зустріти когось, з ким можна було б прожити старість. Їхнє перше побачення пройшло чудово. Вони погуляли у парку, а потім пішли до кафе повечеряти. Того вечора вони обговорили багато тем і зрозуміли, що мають багато спільного. “Я давно не відчував себе таким щасливим”, – зізнався Олексій. “Я теж”, – відповіла Ніна. “Це був чудовий день”. Після цього дня вони почали зустрічатися регулярно і невдовзі зрозуміли, що справді підходять один одному.
Олексій був добрим і дбайливим, а Ніна – розумною та веселою. Через кілька місяців Олексій зробив пропозицію Ніні, і вона з радістю погодилася. Їхнє весілля було простим і теплим. Вони щасливо прожили разом багато років, насолоджуючись компанією один одного. “Я такий радий, що ми знайшли один одного”, – сказав Олексій одного вечора. “Я теж”, – відповіла Ніна. “Ти зробив моє життя набагато кращим”. І так, два самотні серця знайшли одне одного і здобули щастя разом. Вони зрозуміли, що ніколи не пізно знайти кохання і почати нове життя.