Василина завжди була замкненою та стриманою дівчиною. Їй подобалося проводити час на самоті, читаючи книги чи гуляючи у парку. Якось, коли вона сиділа на лавці в парку і насолоджувалася сонячним днем, до неї несподівано підійшов незнайомий хлопець, опустився перед нею на одне коліно і, діставши з кишені обручку, зробив їй пропозицію. Василина була здивована і не знала, як реагувати. Проте, придивившись, вона впізнала в ньому Сашка зі своєї школи. Той багато років був закоханий у неї, але не міг у цьому зізнатися.
“Василино, я знаю, що це може бути несподіванкою для тебе, але я довго думав про це. Я тебе люблю і хочу бути з тобою все життя”, – сказав Сашко. Василина була збентежена і не знала, що відповісти. “Саша, я… Я не знаю, що сказати. Це так несподівано”. “Я знаю, що це може бути дивно, але я дійсно тебе люблю. Я довго не міг зібратися з духом, щоб сказати тобі про це, але тепер я готовий”, – сказав Саша. Василина зрозуміла, що Сашко справді серйозно налаштований і вирішила дати йому шанс.
“Саша, ти мені теж завжди дуже подобався, але я не впевнена, що готова до шлюбу”. Сашко посміхнувся і сказав: “Я розумію, Василино. Я не хочу тебе підганяти. Давай просто спробуємо бути разом”. Василина погодилася – і вони почали зустрічатися. Вони проводили багато часу разом, впізнаючи один одного краще. Згодом Василина зрозуміла, що справді любить Сашка і готова бути з ним усе життя. Через рік вони вирішили одружитися та зіграли чудове весілля в оточенні друзів та родини. Так почалося їхнє спільне життя, сповнене любові та щастя. І хоча вони мали свої труднощі, вони завжди підтримували один одного і знаходили вихід з будь-якої ситуації. Разом вони пройшли через все – і стали справжньою родиною.