Кілька місяців тому померла моя мати. Я займалася оформленням її спадщини – цей процес підтримував мій батько, щоб уникнути ускладнень у майбутньому.
Я невпинно доглядала матір в останні роки її життя і відчувала від цього задоволення. Я живу з батьком та чоловіком, мої діти роз’їхалися. Старший син одружений і винаймає квартиру в місті, а молодша донька навчається у коледжі та живе у гуртожитку. Минулого тижня приїжджала моя тітка Ольга, сестра моєї мами.
Згадавши мою маму, вона зробила несподівану пропозицію. Вона хоче, щоб я доглядала її в старості, пропонуючи натомість переписати на мене свій будинок. Тітці Ользі 71 рік, вона ще справляється сама, хоча і з великими труднощами. Має двох доньок: одна живе у Львові, інша – у Канаді, тобто вони значною мірою від неї відірвалися. Тітка має намір не повідомляти про передачу будинку,
щоб уникнути конфліктів, оскільки вони й так від неї віддалилися. Я обговорила це із чоловіком, він не заперечував. Однак я розриваюся перед вибором. Я співчуваю самотності тітки Ольги, але взяти на себе таку відповідальність, не повідомивши дочок, мені здається морально неправильним. Як це вплине на динаміку нашої родини? Чи не наживу я собі ворогів в особі сестер? Я погодилася подумати над цим, але моральна сторона питання все ще обтяжує мене.