Вадим часто питав свою маму Варвару, коли тато повернеться додому, і у відповідь чув, що відтепер вони житимуть окремо.Не зважаючи на ці слова, Вадим вірив, що все знову буде добре.Якось батько пообіцяв йому відвезти його до зоопарку, і хлопець з нетерпінням чекав на обіцяний татом похід.В останній момент похід був скасований, і Вадим кілька днів після цього нічого не їв, не пив і навіть не розмовляв ні з ким.Не знайшовши інших варіантів, щоб втішити його, Варвара влаштувала вечір кіно з переглядом улюбленого фільму «Людина-павук».
За кілька днів Вадим побачив тата з новою родиною. Адже відмову від походу до зоопарку тато пояснив «відрядженням»…Розчарувавшись, Вадим знову поринув у себе, а Варвара зажадала, щоб усі наступні зустрічі узгоджувалися з нею, щоб даремно не псувати дитині нерви.Пізніше Варвара познайомила Вадима із Василем, своїм новим партнером.Вадим схвалив його, зазначивши, що головне – Василь робить його маму щасливою. – Виходь за нього заміж, – сказав він одного дня мамі, і та з радістю обняла сина, зрозумівши, що вона виховала чудового чоловіка.
Минули роки, і Вадим, уже випускник ВНЗу, називав Василя «татом».Раптом одного дня на порозі їхнього будинку з’явився його біологічний батько. Вадим не впізнав його спочатку, але впізнавши, швидко відмахнувся від нього, попередивши, щоб він більше не повертався.- А що з мамою? – спитав батько.- Вона навіть не дізнається про твій візит, – відповів Вадим, підтверджуючи свою відданість людині, яка стала йому справжнім батьком.«Він мене покинув, і я його кидаю!», – думав Вадим, анітрохи не шкодуючи про те, що відгородився від людини, яка його покинула.