Майбутній чоловік Марини, Петро, був одружений до того, як вони зустрілися, але його перший шлюб закінчився розлученням. Після двох років спільного життя Петро запросив Марину познайомитися зі своїми батьками перед майбутнім весіллям. Перед візитом чоловік попередив Марину про свою матір, сказавши: -Зрозумій, вона моя мати. Я кохаю її. Мати не вибирають… Просто будь обережніше з нею, не зближуйся з нею, не будь відвертою. Чи бачиш, ми з моєю першою дружиною розлучилися через мою матір. І на цю тему з нею теж не розмовляй…
Марина занепокоїлася перед зустріччю, але вирішила не зупинятися. На її подив, мати Петра тепло привітала їх, багато розмовляла, жартувала та пригостила смачною їжею. Марина відчула полегшення і почала думати, що мати Петра була нормальною людиною. Їхні стосунки продовжували розвиватися позитивно, і Марина почала називати свою свекруху “мамою”. Вони ходили один до одного в гості, пили чай і говорили про новини. Марина намагалася догодити своїй свекрусі, але особливо старатися не треба було, бо Марина була доброю, чуйною людиною.
Одного літа свекруха вирішила відсвяткувати свій день народження в їхньому заміському будинку. Було багато родичів і друзів, і Марина допомагала накривати на стіл, що неабияк виснажило її. Тому вона вирішила вийти на подвір’я, трохи відпочити, а потім з новими силами повернутись і прибрати зі столу. Марина сиділа на лаві під вікном дачі і підслухала, як свекруха критикує її перед родичами. Вона казала їм, що Марина недостатньо хороша для Петра, і вони повинні допомогти йому знайти когось краще. Марина була здивована і не могла повірити, що почула. Петро теж посперечався того дня зі своєю матір’ю, і він вирішив, що вони більше не відвідуватимуть її.