Анжеліка, скромний бухгалтер, який працює на заводі у провінційному містечку, звернула увагу на Арсенія, чужинця, який встановлює нове обладнання у них. На загальний подив, у тому числі і на подив Анжеліки, він став її доглядати, а незабаром після того, як вони почали зустрічатися, зробив пропозицію і також запропонував їй переїхати до нього в місто. Їхні стосунки розцвіли завдяки підтримці надзвичайно доброї мами Арсенія, яка щиро полюбила майбутню невістку і прийняла її в сім’ю.
Коли Анжеліка оголосила про свою вагітність, Арсен та його мама зраділи. Але за день до весілля сталася трагедія – Арсен помер. Вражена Анжеліка подумувала про те, щоб виїхати з міста, але мати Арсенія, вважаючи Анжеліку та майбутню дитину своєю останньою родиною, стала вмовляти її залишитися, обіцяючи емоційну та фінансову підтримку. На жаль, волею долі вагітність Анжеліки перервалася. Намагаючись перебудувати своє життя, Анжеліка знайшла роботу. Вона з ентузіазмом поділилася цією новиною зі своєю майже свекрухою, очікуючи підтримки.
Але жінка похилого віку відреагувала холодно, показавши, що її цікавив лише онук. Колишня майбутня свекруха попросила Анжеліку піти та навіть запропонувала гроші на квиток додому. Зраджена і розбита горем не лише через смерть Арсенія, а й через те, що її кинула його мати, Анжеліка залишилася в ізоляції, розмірковуючи про повернення до рідного міста під осудливими поглядами всіх знайомих. Ось так, так і не досягнувши щастя, Анжеліка втратила його…