Наталя лежала в ліжку і міркувала про своє життя з хлопцем, Сергієм, який уже пішов на роботу. Його шикарна квартира захопила її, і дівчина почала думати, щоб незабаром переїхати до нього. Вони були разом уже рік, і їй хотілося не просто випадкових стосунків, а шлюбу та сім’ї. Того вечора Наталя запропонувала Сергію жити разом. Хлопець обережно погодився та передав їй ключі від своєї квартири. Наталя з непідробною радістю переїхала до коханого і взяла на себе обов’язки з готування, щоб порадувати його. Незабаром усе в їхньому житті пішло під укіс.
Сергій був до неможливого вимогливий до неї, незадоволений її кулінарними навичками, а його вимоги до порядку в будинку були надмірними та нестерпними. Наталя почувала себе швидше домробітницею, ніж партнером, і її любов до Сергія почала слабшати. Наталя намагалася відповідати його вимогам, навіть жертвувала своїми потребами та щастям, але цього було недостатньо.
Після місяця таких стосунків подружжя посварилося, Сергій наполягав на своєму погляді на те, що має робити жінка, а Наталя жадала стосунків, у яких вона могла б жити і своїм життям. Зрештою, терпіння Наталії закінчилося, і вона пішла, зрозумівши, що кохання теж пішло, а їхні стосунки більш нежиттєздатні. Посмішка Сергія, коли Наталя збирала свої речі, підтвердила, що йому ніколи не було справи до її потреб та почуттів, і що вона зробила правильний вибір.