Настя кричала по всьому пологовому відділенню, що вона не може бути вагітною і що лікарі помилилися. Але вже за кілька годин вона тримала в руках сина.

Коли Настя приїхала до лікарні, вона скаржилася на сильну кровотечу та гострі болі внизу живота. Збита з пантелику і дезорієнтована, вона гадки не мала, навіщо її везуть у пологове відділення. Настя неодноразово говорила лікарям, що це була помилка, і що вона не може бути вагітною, але її слова залишилися поза увагою. – Як я могла завагітніти? Я цього не планувала та зовсім не хотіла цього. Мені не потрібна жодна дитина. Я просто трохи погладшала, але я не вагітна. Перевірте ще раз! – кричала вона на все відділення.

– Не панікуй, ти зараз народиш, подивишся на свого малюка і одразу полюбиш його. Це буде найближча вам людина на світі. Цей зв’язок неможливо передати жодними словами, – заспокоїла її акушерка. Незважаючи на протести, за кілька годин Настя народила міцного та здорового козачка. Вона лежала, не вірячи, що це відбувається з нею. Вона була вагітна дев’ять місяців і уявлення не мала, списуючи все на набір ваги через ненормальний апетит. Тим часом біля палати стояв здивований чоловік, настільки ж спантеличений раптовим поворотом подій.

Він став батьком за день. Взявши дитину на руки, він заплакав від раптового щастя. Сашко багато років мріяв про дитину, особливо про сина, але дружина відмовлялася, бо була надто зайнята роботою. У Насті були проблеми зі здоров’ям, тому вона не звертала уваги на те, що її організм поводився не так, як завжди. – Я ніколи в житті не був такий щасливий! – крикнув батько на все горло. – Хотілося б поділити твою радість, але не можу, бо без мене на роботі все розвалиться. Тож готуйся, тату, у декрет піти! – буркнула Настя.

Незважаючи на її початковий шок та недовіру, Настя невдовзі почала зближуватись зі своїм сином. Вона ніколи не думала, що стане матір’ю, але тримати свого маленького хлопчика на руках було почуттям, яке вона ніколи не могла собі уявити. Дивлячись йому в очі, вона знала, що зробить йому все, що завгодно. Кохання, яке вона відчувала до цього хлопчика, було невимовне.

Протягом наступних кількох днів пара пристосувалася до свого нового батьківського життя. Вони були позбавлені сну, стривожені та пригнічені, але вони також були наповнені радістю та щастям. Їм було дано найбільший подарунок з усіх – гарний, здоровий хлопчик. Це був новий початок, і вони були сповнені рішучості максимально прикрасити життя цієї маленької грудочки щастя.

Leave a Comment