З раннього дитинства в житті Наталії переважали хвороби. Лікарні були її другим будинком, а лікування – частиною її повсякденного життя. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям, Наталі вдалося здобути середню освіту, але в домашніх умовах. Однак коли їй виповнилося 18 років, їй поставили похмурий діагноз: вона ніколи не зможе мати дітей. Життя Наталії являло собою звичайний кругообіг роботи в місцевому салоні краси, вечері, книг і сну.
Співчуття і жаль людей приводили її в сказ, але змінити стан речей вона ніяк не могла. У 25 років Наталя спробувала удочерити дівчинку, але їй відмовили через стан здоров’я, низький дохід і відсутність особистого житла. У день її 30-річчя побажання колеги Наталі мати сім’ю викликало у неї сльози та роздуми. Поки вона думала про те, щоб накласти на себе руки, її думки перервала пропозиція колеги вийти за нього заміж. Дивно, але вона погодилася, незважаючи на те, що попередила його про свою нездатність мати дітей. За півроку вони одружилися, і Наталя всиновила його сина. Хоча спочатку було важко,
вона успішно підкорила серце хлопчика. Через два роки чоловік освідчився в любові до іншої жінки та запропонував розлучення. Незважаючи на душевний біль, Наталя з полегшенням залишила собі сина та залишилася у його будинку. Тепер, коли її син перетворився на прекрасну молоду людину, Наталя, нарешті, почувається задоволеною та щасливою. Незважаючи на труднощі, з якими вона зіткнулася, вона стала гордою і люблячою матір’ю.