Ірина завжди боялася розкривати правду своїй доньці про те, що вона їй не рідна. Але реакція дівчинки виявилася не такою, якою уявляла жінка.

Після кількох років спільного проживання відносини Ірини та Олега різко обірвалися. Ірина спробувала зрозуміти свого чоловіка, вирішивши мирно дозволити йому піти до іншої жінки, з якою він зустрівся рік тому. Олег, який дуже хотів стати батьком, вирішив розлучитися, бо Ірина не могла мати дітей. Вони зверталися за медичною допомогою, але причина їхньої бездітності залишалася загадкою: все здавалося нормальним. Розлучення сталося швидко: Олег з’їхав, а Ірина залишилася одна в успадкованій від бабусі квартирі.

На той час їй було 26 років, вона працювала і вирішила не поспішати з новими стосунками. Однак вона хотіла дитину і тому думала про усиновлення. Ірина подала заявку до органів опіки та терпляче чекала. Її обставини були ідеальними: стабільна робота, хороша зарплата, машина, підтримка мами та бабусі. Через два місяці їй зателефонували з приводу тендітної 9-місячної дівчинки на ім’я Аліна. Ірина насторожилася трохи, але при зустрічі з Аліною була приємно вражена веселою та безтурботною поведінкою дитини.

Аліні, хоч вона й народилася слабкою, лікарі обіцяли повне одужання. Ірина повністю присвятила себе дитині, надавши їй безумовну любов і турботу . Аліна розквітла під опікою Ірини: вона стала одужувати, і незабаром нічим не відрізнялася від своїх однолітків. Коли Аліна підросла, вона випадково натрапила на документи про своє удочеріння. Ірина зізналася у правді, і, на її полегшення, Аліна прийняла її. Зв’язок між ними був занадто сильний, щоб бути затьмареним будь-яким одкровенням.

Через кілька років Аліна захворіла та потрапила до лікарні. Вона познайомилася там із Лізою – зухвалою, неприступною 9-річною дівчинкою з дитячого будинку. Розчулена розповіддю Лізи, Аліна запропонувала своїй мамі удочерити і Лізу. Після кількох місяців роздумів Ірина прийняла Лізу до свого дому. Аліна та Ліза зблизилися, хоча Лізі іноді було важко контролювати свій характер. Але за допомогою терпіння Аліни та любові Ірини, Ліза поступово пристосувалася до нового життя. Зі старшою сестрою та дбайливою мамою Ліза нарешті здобула щастя, про яке завжди мріяла, перебуваючи у притулку від самого народження.

Leave a Comment