Віра цілими днями сиділа одна на ганку, з нетерпінням чекаючи на сестру, Катю. Стурбована дочка вмовляла її приєднатися до них у будинку, але Віра була сповнена рішучості пред’явити Каті старий документ, який вона знайшла нещодавно. Вона вважала, що документ доведе правду про їхнє минуле. Віра вважала, що Катя, молодша, завжди принижувала внесок сестри в сім’ю, особливо коли вони були дітьми.
Вона хотіла, щоб Катя визнала, як старанно працювала, щоб підтримати сім’ю в ті дні. Нарешті прийшла Катя . Віра спробувала помахати перед її обличчям документом, але увага Каті була прикута до іншого. Вона розкритикувала садівницькі навички Віри та згадала про своє насичене життя за межами рідного села. Вона відкинула спроби Віри поностальгувати і поспіхом пішла до своєї кімнати. Віра, збентежена поведінкою сестри,
сиділа на ганку. Дочка спробувала залучити її до сімейних розмов, і Віра зробила все можливе, незважаючи на те, що почувала себе недооціненою і зрадженою вкотре. Після того, як Віри не стало, Катя зненацька почала відчувати порожнечу. Вона почала ходити до Віри на ганок і розмовляти сама з собою. Пізніше вона розповіла, що розмовляла з духом Віри, бажаючи ще раз почути історії з минулого від Віри,
почути, як Віра намагалася заради своєї сім’ї, але залишалася недооціненою. Якось Катя прийшла до племінниці вся натхненна, заявивши, що їй наснилася Віра, і вона заспокоїла її уві сні, сказавши, що не зберігає в собі жодних образ і що в них буде достатньо часу, щоб поговорити в потойбіччі. Катя відчувала завершеність особливого розділу свого життя і чекала на той день, коли вони возз’єднаються і вирішать усі питання свого минулого.