Андрій тримав конверт із сумішшю гніву та розгубленості, спрямувавши на нього пронизливий погляд. Його дружина, Ліда, була вражена непостійною поведінкою свого зазвичай спокійного чоловіка. У пориві роздратування він кинув конверт на підлогу поряд із ногами Ліди. Піднявши його, вона прочитала адресу відправника – це був лист із суду. Вона здивувалася: вони обоє були адресатами. Андрій пояснив, що конверт доставив їхній знайомий листоноша. Коли Ліда дістала зсередини документ, очі її розширювалися з кожним прочитаним рядком. Чоловік на ім’я Павло Микитенко звинувачував її в невірності, стверджуючи, що їхній син Іван – його. Похмура посмішка Андрія говорила про те, що він не вірить її запевненням у невинності.
Він заявив про свій намір оскаржити це твердження в суді та вимагати проведення тесту на батьківство. Наступного місяця настрій Ліди став помітно похмурішим. Вона була впевнена, що цей загадковий позов провалиться, але той факт, що Андрій має намір домагатися проведення тесту на батьківство, обтяжував її. Якщо буде доведено, що Іван не є сином її чоловіка – їхнє комфортне життя буде порушено. У суді позивач представив фотографії з швидкоплинного, але бурхливого роману, який, за його словами, мала Ліда на курорті. Його розповідь була настільки відвертою, що судді довелося його перервати. Ліда стверджувала, що фотографії були підроблені, і вимагала їхнього підтвердження. Проте результати тесту на батьківство вже були готові.
Андрій з нетерпінням чекав на одкровення, але слова судді остаточно зруйнували його: ймовірність того, що він батько Івана, була нульовою. Андрій одразу наказав Ліді збирати речі та залишити їхній будинок разом з Іваном. Він вийшов із зали суду, залишивши Ліду приголомшеною. Після суду Ліда похмуро сиділа в скромній квартирі і міркувала про розкриття своєї таємниці. Вона міркувала, що самотність, викликана трудоголізмом чоловіка, збила її зі шляху. Хоча Андрій відвернувся від неї, він дозволив Іванові залишитися, визнавши його невинність у цій справі.
Якось дзвінок у двері перервав її думки. Похмурий листоноша приніс черговий лист. Сподіваючись, що він від Андрія, вона швидко глянула на нього, але її сподівання не справдилися. Це був лист від тієї самої людини, яка зруйнувала її життя – Павла. З короткої записки випливало, що Павло – брат Михайла, який у минулому пережив відмову Ліди, і який був рідним батьком дитини. Ліда була вражена цим одкровенням, усвідомивши весь масштаб таємниці, що вона так довго зберігала.