Галина пішла з життя зненацька. У її будинку з’явилися непрохані жінки похилого віку, які виконували всі необхідні справи – перевдягали, прали, оплакували.Дочка Галини, Любочка, перебувала в приголомшеному стані, не в змозі пережити втрату рідної матері. Валентин, її чоловік, безцільно тинявся по дому, заперечуючи сувору реальність.Він знав, що Галина була слабка здоров’ям, але за медичною допомогою вони звернулися надто пізно. Валентин залишився з Любочкою, а Зоя, завжди цікава сусідка, запитала про їхні плани на майбутнє
Валентин, трохи спантеличений, відповів, що вони з Любочкою житимуть одні, і Зоя відразу передала це рішення по всьому селі.Минув час, і початковий галас затих. Валентин чудово дбав про Любочку, виконуючи роль обох батьків. Його домагалися багато жінок, але він залишався неодруженим, зосередившись виключно на вихованні дочки.Проте Любочка зіштовхнулася із труднощами у школі. Незважаючи на її блискучі успіхи в навчанні, один із вчителів, схоже, сильно її недолюблював, часто жорстко та несправедливо критикував. Кульмінацією ситуації стало те,
що завуч попросила Любочку піти до поліклініки на обстеження. Любочку почали уникати у школі.Її батько, Валентин, втрутився у ситуацію, внаслідок чого проблемну вчительку було звільнено. Ситуація для Любочки почала покращуватися. Вона навіть почала сприймати Олю, медсестру, яка часто відвідувала їх як потенційну мачуху.Саме тоді Любочка дізналася, що Валентин не був її біологічним батьком, а був другим чоловіком її матері. Спустошена, вона висловилася Валентину, який запевнив її у своїй любові та відданості. Він навіть зводив її на могилу біологічного батька, що допомогло їм зміцнити зв’язок.Через роки в селі знову зчинився галас: Валентин одружився з Олі. Незважаючи на плітки, родина була щасливою. У Олі та Валентина народилося двоє дітей,
Борис та Галина – на величезну радість Любочки.Подорослішавши, Любочка переїхала до міста, стала лікарем, вийшла заміж, народила дітей. Вона підтримувала тісний зв’язок із батьком та прийомною сім’єю.Через роки її спіткала трагічна звістка про смерть Валентина. Любочка була пригнічена. Хоча вона мала велику родину, здавалося, що тільки батько по-справжньому дбав про неї.Оля теж була засмучена втратою Валентина і заприсяглася більше не виходити заміж. Жінки сумували разом, спираючись одна на одну у пошуках підтримки.