Я зустрічався з дівчиною два роки, і все здавалося ідеальним. Ми завжди були разом, і вона навіть познайомилася з моїми батьками, які схвалили її. Коли нам обом виповнилося по двадцять три, шлюб здавався природним наступним кроком. Проте все змінилося того вечора, коли я представив її своїм друзям. Ми гуляли у парку, а потім сиділи у кафе. Я не міг не помітити, що вона, схоже, захоплена одним з моїх друзів. Він відповів взаємністю на її інтерес, що мене стурбувало . Я спитав його, і він просто сказав:
“Вона має обирати сама”. Вона посміялася з цього, як з жарту, і ми вирушили додому. Я глибоко любив її і боявся втратити, хоча відчував, що їй просто лестить увага інших хлопців. Після цього наші стосунки зіпсувалися, і пізніше я дізнався, що вона має роман з моїм другом.
Після цього ми розлучилися. Мої батьки були для мене опорою у той важкий час. Минули роки, вона вийшла заміж за мого друга і народила дитину, а я жив далі, але, як і раніше, побоювався шлюбу. Нещодавно я зустрів її. Вона згадала про свій невдалий шлюб і, знаючи, що я не одружений, запропонувала відновити наші стосунки. Її готовність так легко змінити партнера, тим більше з дитиною на руках неприємно здивувала мене. Мої почуття давно охолонули, і я зрозумів, що, можливо, мені пощастило, що вона пішла.