Я вже досить довгий час хочу поділитися з кимось сумним розділом свого життя. Мій 9-річний шлюб був щасливим, але останнім часом він був затьмарений нечесністю і запальністю мого чоловіка. Його агресія часто виявлялася під час сварок, особливо коли він розумів, що не правий, і все це часто було пов’язане з моїми підозрами в його невірності. Напередодні мого дня народження, після особливо стомлюючого дня,
невелике роздратування між нами переросло у сварку. Несподівано, без жодного приводу з мого боку, він завдав мені неймовірної образи. Потрясіння та смуток від його слів довели мене до сліз – і він пішов спати до іншої кімнати. Незважаючи на біль, пізніше я підійшла до нього і запропонувала помиритись, а не спати порізно, особливо напередодні мого дня народження.
Мені здавалося глибоко неправильним і зневажливим стикатися з такою образою з боку мого чоловіка, навіть в умовах конфлікту, коли я залишалася спокійною і утримувалася від якихось образ. Як би там не було, цей інцидент залишив похмуру хмару над тим, що мало бути святковим очікуванням. Я поділяюся цією історією у пошуках розуміння і, можливо, поради: як мені налагодити наші стосунки?