Моєму синові майже 30 років. Одного разу він привів додому свою наречену, на вигляд порядну і спокійну дівчину, але нічого не тямущу у домашніх справах. Я допомагала та навчала її, але вона так і залишалася без ентузіазму, змушуючи мене робити все самостійно. Зрештою, я вирішила готувати тільки для себе та доньки, чим засмутило свою невістку Олесю. Як би там не було, я попросила свого сина взяти на себе відповідальність за свою сім’ю і дала їм тиждень на те,
щоб з’їхати, що вони й зробили, анітрохи не образившись на мене. Однак вони часто обідали в мене вдома, що нервувало мене. Коли мій син повідомив про важку вагітність Олесі, я дозволила їм повернутися. Олесі, яка все ще не хотіла допомагати мені і знаходила безліч виправдань, після пологів стало гірше: вона залишила догляд за дитиною на мені і перевела того на молочні суміші,
щоб уникнути материнських забовʼязань. Відносини пари зіпсувалися, що призвело до від’їзду Олесі до міста. Вона обіцяла забрати їхню дочку, як тільки все влаштується. Минули місяці , а Олеся так і не виходить на зв’язок, а її телефон все ще поза зоною доступу. Мій син працює в дві зміни, залишаючи мене саму виховувати внучку. Я не впевнена в тому, що чекає на маленьку дівчинку в майбутньому.