Поліну Тихоновну засмучує те, що її невістка Таня невпинно домагається від їхнього онука Микити високих результатів. У свої 12 років Микита зазнає постійного тиску, що вимагає від нього високих результатів у всіх галузях, від навчання до мистецтва, і все це через прагнення Тані зробити з нього вундеркінда. “Микита і так чудово справляється без цього тиску”, – нарікає Поліна, відзначаючи вроджений спокій та здібності онука, які затьмарюються жорсткими вимогами Тані. З раннього дитинства
Микита був втягнутий у світ просунутого навчання та факультативів, освоїв англійську мову, а тепер ще й німецьку, і все це під суворим контролем мами. Поліна одного разу запитала Таню про те, що вона ігнорує власні бажання Микити, але отримала у відповідь відмову аргументуючи його віком та необхідністю терміново готуватися до майбутнього, не витрачаючи сил і часу на порожні речі. У планах Тані – медична кар’єра для Микити, можливо, за кордоном, а отже, його життя – це постійне прагнення досягнень заради капризів матері. Поліна спостерігає, як це відбивається на Микиті, якому не вистачає свободи просто побути дитиною:
його дні заповнені навчанням та репетиторами, а будь-яка помилка зустрічає жорстку критику. Батько залишається байдужим, повторюючи слова Тані про те, що таке суворе виховання йде на користь Микиті. Канікули не дають Микиті перепочинку, адже Таня побоюється, що відпочинок може притупити його конкурентоспроможність. Поліна подумує втрутитися, але вагається, розуміючи, що її онук ні в чому не потребує матеріально, хоч і обтяжений емоційно. Вона та її колеги припускають, що з появою ще однієї дитини Таніна зосередженість може ослабнути, але Поліна побоюється, що інтенсивність тиску невістки просто збільшиться, а не зменшиться.