Цей день обіцяв стати одним з найважливіших у моїй кар’єрі. Я ретельно готувалася до презентації, яка могла визначити моє подальше просування по службі. Все мало пройти ідеально, але ранок почався з катастрофи. Коли я збиралася вийти з дому, я вдягла свої окуляри, але виявила, що вони тріснуті. Спершу я подумала, що випадково їх пошкодила, але при найближчому розгляді зрозуміла, що це було зроблено кимось навмисне. Окуляри не просто впали: вони були ушкоджені якимось ударом. Я була приголомшена і розгублена,
тому що без окулярів я погано бачу. Перебуваючи в офісі, я поділилася своїми підозрами з колегою, який несподівано зізнався, що бачив, як моя подруга по роботі, Ганна, кілька разів жбурляла мої окуляри на підлогу. Вона знала про мої зорові проблеми і могла припускати, що без окулярів я не зможу добре впоратися з презентацією, тим більше, що вона також претендувала на цю посаду. Я відчувала гнів та розчарування, але вирішила діяти стратегічно. Зібравши волю в кулак, я подзвонила Ганні, маючи намір розібратися в ситуації.
“Ганно, чому ти вирішила так вчинити? Ти ж знаєш, наскільки важливий сьогоднішній день для мене,” – запитала я, намагаючись зберегти спокій. Її відповідь була нервовою та ухильною. “Я… Я не знаю, про що ти. Окуляри? Це був жарт, не більше,” – пробурмотіла вона. Я вирішила не влаштовувати скандалу перед усіма. “Жарт? Добре, я візьму це до уваги,” – сказала я, завершуючи розмову. Замість публічного приниження я звернулася до керівництва. Чесність і професіоналізм для мене були над усе. У результаті я використала запасні лінзи під час презентації, яка пройшла успішно. Ганна пізніше була викликана до керівництва для пояснень. Я не знаю, яких заходів було вжито щодо неї, зате зрозуміла важливий урок: у кар’єрі, як і в житті, важливо зберігати гідність і професіоналізм, навіть зіштовхуючись зі зрадою.