Ганна завжди хотіла бути гарною невісткою для свого свекра. Вона постійно намагалася догодити йому, але, здавалося, він завжди знаходив привід критики. Якось, коли вона накривала на стіл, то вирішила сісти поряд із гостями, щоб взяти участь у розмові. – Знай своє місце, жінко! Йди на кухню, і не лізь у розмову! – закричав свекор на невістку.
Ганна була здивована його грубістю і відчула, як її очі наповнюються сльозами . Але тут втрутився її чоловік Іван. – Тату, це несправедливо. Ганна також є частиною цієї сім’ї, і вона має право брати участь у розмові, – сказав він твердо і рішуче. Свекор подивився на сина з подивом. Він не очікував, що Іван стане на бік своєї дружини.
– Я знаю, що ти її чоловік, але не забувай, хто ти насамперед. Ти мій син, – сказав свекор з докором. – Саме тому, що я твій син, я маю поважати і захищати свою дружину, – відповів Іван. Ганна була зворушена підтримкою свого чоловіка. Вона зрозуміла, що, незважаючи на всі труднощі, вони завжди підтримуватимуть один одного в будь-яких складних ситуаціях.
З того часу свекор став ставитись до Ганни з великою повагою. Він зрозумів, що вона не просто дружина його сина, а й важливий член сім’ї. Ганна та Іван були щасливі разом, і, незважаючи на всі труднощі, вони знали, що завжди можуть покладатися один на одного.