Донедавна я була єдиною дочкою у своїй сім’ї та єдиною онукою для своїх бабусі та дідуся. Думка про те, що у моєї мами, Люби, у 45 років буде ще одна дитина – була незбагненна для всіх, тому що всі швидше очікували, що вже я створю свою власну сім’ю. Мені було 20 років, коли в мене з’явилася сестра, про яку я завжди мріяла, але ніколи не думала, що вона з’явиться у моєму житті. Новина про пізню вагітність моєї матері стала надбанням всього нашого району
і навіть потрапила до місцевої газети, зробивши нашу сім’ю предметом загального обговорення. Тепер я розмірковую про те, як дивно виглядатиме те, коли моя майбутня дитина називатиме мою молодшу сестру “тіткою”. Зараз я маю юридичну освіту і з боку спостерігаю за тим, як моя мама зближується зі своєю новою дитиною. Незважаючи на нотки ревнощів, я здебільшого щаслива за свою сім’ю, навіть коли ми стикаємося зі скептицизмом деяких родичів,
включаючи мою бабусю за батьківською лінією, яка сумнівалася в батьківстві дитини через те, що мій батько нібито перебував у відрядженні в той період. Однак ці підозри були швидко розвіяні подібністю дитини до мого батька. Поповнення в нашій сім’ї омолодило моїх батьків, а мене змусило замислитися про можливість мати дітей у пізнішому віці.