Відразу після весілля я переїхала до чоловіка та його батьків у їхню трикімнатну квартиру. Враховуючи невеликий розмір нашого міста та попереднє дружнє спілкування, я чекала теплих стосунків зі своїми свекрами. Однак як тільки ми заселилися, фасад доброти миттєво зник. З першого дня свекруха завалила мене роботою вдома, поки сама неквапливо спостерігала за тим, що відбувається, критикуючи кожен мій крок і постійно вимагаючи досконалості, особливо в кулінарії, щоб мій чоловік був задоволений. Мої дні були поглинені нескінченними домашніми справами,
а будь-яка спроба відпочити чи поспілкуватися з друзями натрапляла на звинувачення у лінощах. Мій чоловік, Максим, залишався байдужим до мого стану, не виявляючи жодного занепокоєння з приводу того, що його мати ставилася до мене як до служниці. Цей кошмар тривав три місяці, протягом яких я не працювала і не мала фінансової незалежності, оскільки свекруха контролювала всі покупки продуктів, залишаючи мене без власних коштів. Переломний момент настав, коли я виявила бажання працювати, щоб набути фінансової свободи та особистої гідності.
І тоді я натрапила на принизливий опір свекрухи, яка дійшла до того, що запропонувала мені використовувати її стару нижню білизну замість того, щоб купувати собі нову. Те, що чоловік підтримав свою матір, а не мене, спричинило бурхливу сварку, і наступного дня я поїхала до своїх батьків. Не взмозі більше терпіти такі умови, я почала працювати і подала на розлучення, не отримавши від Максима жодної спроби примирення. Відхід став полегшенням – важливим кроком до здобуття незалежності та гідності.