Мама і бабуся завжди турбувалися про мою зовнішність і перспективи заміжжя. Незважаючи на нормальний розвиток, мені не вистачало стрункої фігури та витончених рис, на які вони розраховували. Я жадала уваги хлопчиків, особливо мого давнього друга Василя. Однак моя самооцінка впала, коли навіть на дискотеці, де мене запросив на танець хлопець, який мені не подобався, Василь так і не виявив ніякого інтересу до мене. Моя найкраща подруга Ксенія ненароком посилила мою невпевненість, вказавши на те, що навіть той хлопець, котрий запросив мене на танець, не був щиро зацікавлений у мені, просто в нього більше не було інших варіантів.
Було прикро, адже я сподівалася, що Вася якось побачить у моїй доброті та порядності причину для кохання… Зрештою, я переїхала до міста на навчання, де почала інакше сприймати себе серед різних людей. Саме там відбувся важливий момент, який змінив мій світогляд. Один одружений чоловік, значно старший за мене, обсипав мене компліментами, яких я ніколи раніше не чула. Незважаючи на сумнівні наміри, його слова змусили мене відчути, що мене бачать і цінують.
Цей досвід навчив мене розуміти, наскільки важливо, хто дивиться на тебе і як він тебе сприймає. Для когось ви можете бути просто другом, але для інших – кимось особливим. Вирішивши жити на своїх умовах, я зосередилася на кар’єрі та насолоджувалася самотніми роками життя у місті. Через кілька років я зустріла свого майбутнього чоловіка і зрозуміла, що він – найкраще, що коли-небудь траплялося зі мною. Наш шлюб згодом призвів до народження двох прекрасних дочок, яких я маю намір виховувати у безумовному коханні та розумінні того, що вони – наші найцінніші скарби, незалежно від того, як вони виглядатимуть, і що про них подумають інші.