У Арини, якій заздрили за її шлюб, і Андрія, якого шкодували за невдалий вибір, були незбалансовані відносини. Андрій, відданий сім’янин, виконував більшість домашніх обов’язків, а Арина, стюардеса, займалася своїми насолодами. Незважаючи на численних шанувальників та розкішні подарунки від них, Арина обрала Андрія, єдиного чоловіка, який завоював її серце. Їхній шлюб тривав п’ятнадцять років, внаслідок чого народилися двоє дітей, Вовочка та Сонечка, яких виховувала в основному мати Андрія. Друзі висміювали Андрія за його домашню роль, але він залишався задоволеним, цінуючи сімейне щастя понад традиційні ролі.
Арина, хоч і не була глибоко закохана, цінувала відданість Андрія і насолоджувалась свободою, яку він давав їй у спілкуванні з шанувальниками. Невірність Арини, спочатку прихована, згодом стала очевидною, оскільки вона вірила, що Андрій ніколи не піде через прихильність до їхніх дітей. Вона жонглювала романами з багатим чоловіком та італійським коханцем, будучи впевненою, що Андрій нічого не знає. Проте Андрій був у курсі, але вважав за краще не зважати на її нескромні вчинки. Друзі сумнівалися у правильності його терпимості, але він сам зберігав видимість достатку.
Переломний момент настав, коли Арина, яка планувала виїхати на Балі зі своїм коханцем, зіткнулася з Андрієм. Заявивши про свій відхід і намір розлучитися, вона зажадала, щоб Андрій покинув їхню квартиру. Андрій, змирившись з долею, погодився залишити все заради щастя своїх дітей. Проте діти вважали за краще залишитися з Андрієм. Арина повернулася з Балі, покинута депутатом, і виявила замкнені двері. Незважаючи на спроби помиритися, терпіння Андрія зникло. Діти залишилися з ним, а Арина продовжила безплідні пошуки кохання. Андрій пішов далі, знайшовши собі нове оточення, а Арина, якій він колись дав багато шансів, була безповоротно втрачена.