Багато років я була нерозлучна з Катею. Ми потоваришували ще в другому класі і відтоді завжди підтримували одна одну. Однак, доросле життя, як це часто буває, внесло свої корективи у наші відносини. Наші шляхи почали розходитися, коли Катя зробила щось, що я ніколи не змогла б уявити… Все трапилося за тиждень до мого весілля. Мій наречений Олексій і я були разом уже три роки, і я була щасливою, думаючи про наше майбутнє. Однак одного вечора Катя прийшла до мене з новинами, які перевернули мій світ. “Я повинна тобі дещо сказати,” – почала вона, її очі уникали мого погляду.
“Що сталося, Катю?” – Запитала я, відчуваючи, що серце завмирає від передчуття чогось жахливого. Вона зітхнула, і слова, які пролунали, пролунали як грім серед ясного неба: “Я зустрічаюся з Олексієм. Ми закохані один в одного.” Я не могла повірити своїм вухам. “Що? Але ж ми збираємося одружитися! Як ти могла так вчинити зі мною?” Катя продовжувала щось говорити, але її слова тонули у моєму внутрішньому хаосі. Тієї ночі я втратила не тільки нареченого, а й найкращу подругу. Наступні дні були сповнені сліз і питань.
Я постійно поверталася до тих спогадів, намагаючись зрозуміти, де я не помітила змін у їх поведінці. Весілля довелося скасувати. Я почувала себе зрадженою і самотньою, але згодом це почуття поступилося місцем усвідомленню. Я зрозуміла, що зрада Каті та Олексія – це не моя провина. Це було їхнє рішення, їхня помилка. Цей досвід став для мене уроком про те, що іноді найближчі люди можуть завдати болю, і що важливо вміти відпускати минуле заради свого майбутнього. З того часу я стала більш обережною у виборі друзів і партнерів, але також навчилася прощати і рухатися далі, зберігаючи віру в краще.