Рік тому ми з друзями вирушили до Греції. Це була особлива поїздка. Один із днів відпустки збігся з днем народження моєї подруги Лєри, тому ми вирішили відзначити його особливо. Той день був сповнений сонця, моря і нескінченних веселощів. Ми відсвяткували на пляжі, з вином та музикою, танцюючи до упаду. “З днем народження, Лєра! Це наш найкращий день!” – Вигукнула я, обіймаючи її.
“Дякую, що ти тут, це так важливо для мене,” – сказала вона, її очі сяяли від щастя. Увечері, коли вино вже далося взнаки, Лєра раптово стала серйозною. “Мені треба тобі щось сказати,” – почала вона, і її голос тремтів. Я дивилася на неї, відчуваючи, як напруга наростає. “Що сталося, Лєро?” Вона зітхнула, і її наступні слова наче вдарили мене струмом. “Я зустрічаюся з твоїм колишнім хлопцем. Вже півроку як.” Я заціпеніла. Це була остання людина на землі, про яку я хотіла б чути на той момент. Мої думки плуталися, серце шалено билося.
“Що? Як ти могла?” – Вирвалося в мене, і я відчула, як сльози наварочуються на очі. “Пробач, я… Я не хотіла тебе образити”, – пробурмотіла вона. “Як ти могла це приховувати?” – Моє розчарування переросло в гнів. Вона намагалася пояснити, але я вже не слухала. Весь залишок відпустки я почувала себе зрадженою. Не могла повірити, що моя подруга та колишній хлопець обманювали мене. Це випробування навчило мене цінувати справжню дружбу та бути обережною з довірою. Та подорож до Греції змінила багато в моїх стосунках з друзями, але вона також показала мені, що найважливіше – це залишатися вірною собі та своїм почуттям.