Коли я дізнався, що мої батьки зіштовхнулися з труднощами у стосунках, то вирішив, що їм просто потрібний відпочинок. Щоб урізноманітнити їхнє життя і, можливо, знову запалити іскру в їхніх стосунках, я купив їм путівку на море на тиждень. Я уявляв, як вони насолоджуються сонцем, морем і повертаються додому оновленими та закоханими – як у старі добрі часи. “Мам, тату, я купив вам путівку на море. Думаю, вам там буде добре разом,” – натхненно сказав я, передаючи їм квитки. Вони здивовано переглянулись; моя мама посміхнулася і подякувала мені:
“Це так мило з твого боку, дякую, синку.” Після їх повернення я чекав їх в аеропорту, повний передчуття почути історії про їх романтичний відпочинок. Але коли ми сіли в машину, атмосфера була зовсім не така, як я очікував. “Синку, нам треба з тобою поговорити,” – почала мама, і я відчув, що щось не так. “Ми багато говорили на відпочинку”, – продовжив тато. “І зрозуміли, що наш шлюб дійшов до кінця. Ми вирішили мирно розлучитися.” Я був здивований.
“Але… я думав, що відпустка допоможе вам знову знайти один одного,” – насилу видавив я. “Іноді, щоб зрозуміти, що справжнє щастя десь ще, треба уникнути повсякденності,” – сказала мама, беручи мене за руку. “Ми обидва вдячні тобі за цей подарунок. Це дало нам можливість зрозуміти, чого ми справді хочемо.” Той день перевернув моє уявлення про життя та стосунки. Я усвідомив, що щастя не завжди там, де ми його шукаємо, а іноді розставання – це не кінець, а початок чогось нового. Мої батьки знайшли свої шляхи до щастя, хоч і не так, як я уявляв.