У свої 28 років я раптом зіткнулася з конкуренцією з боку молодших дівчат за увагу Ігоря, але моя мати, нехтуючи пристойностями, вмовила мене сміливо запросити його на вечірку, поки вона відвідувала свого хрещеного батька. Вечірка призвела до того, що ми з Ігорем прокинулися разом, незважаючи на те, що він продовжував зустрічатися з іншими дівчатами, не плануючи переїжджати до мене. У результаті я завагітніла, і тепер моя мама порадила мені зосередитись на дитині, вважаючи, що дитина принесе мені щастя. Ігор часто відвідував мене,
і одного разу я запропонувала нетрадиційні стосунки: він міг залишитися зі мною без зобов’язань чи піти до іншої. Ігор залишився, залучений затишком та теплом нашого будинку. Я часто просила його допомагати по господарству, посилаючись на свою вагітність і наш міцний зв’язок. У нас народилася прекрасна дочка Оксана, а за кілька років син Гнат. Сам Ігор перетворився, присвятивши себе сім’ї, відремонтував наш будинок та проводив менше часу з друзями.
Люди сумнівалися у наших нетрадиційних стосунках, але Ігор постійно висловлював свою любов до мене та наших дітей. Ми щасливо живемо разом уже багато років. Діти мають прізвище Ігоря, але ми так і не одружилися. Лише на двадцяту річницю весілля, на вимогу дітей, ми вирішили оформити стосунки, відсвяткувавши подвійне свято – річницю та весілля. Наша історія унікальна: вона відзначена суперечками та примиреннями, але це свідчення союзу, побудованого на взаємній підтримці та розумінні.