Після тривалого розлучення з першим чоловіком моя колега Тамара з побоюванням ставилася до нового шлюбу. Але в результаті вона зустріла Антона, який мав від попереднього шлюбу сина Ваню. Дружина Антона пішла від нього та Ванечки, фактично покинувши свою родину. Тамара та Антон стали жити разом. Колега прийняла пасинка, якому на той момент було лише десять років, як рідного. Вони утворили дружну сім’ю. Ваня виріс, переїхав до столиці на навчання, а потім влаштувався там на роботу, одружився та обзавівся власною дочкою.
Однак він також віддалився від Тамари, ніколи не дзвонив їй, що дуже ображало її після всієї турботи та любові, яку вона йому дарувала. Пізніше Іван купив заміський будинок і запросив жити до себе свого батька, вже відверто відсторонившись від Тамари. Така образа була для моєї колеги болісною, але вона врешті-решт дозволила Антону виїхати, якщо він того забажає. Проте Антон, розуміючи наміри сина, відмовився їхати. Антон із самого початку розумів, що Ваня бачить у Тамарі причину відходу матері,
незважаючи на те, що мати пішла від них за два роки до зустрічі Тамари та Антона. Занепокоєний майбутнім Тамари, Антон запропонував їй офіційно зареєструвати їхні стосунки, щоб забезпечити її безпеку на старості років. І ось, після двох десятиліть спільного життя, вони одружилися. Коли Іван дізнався про їхній шлюб, то дуже обурився і назавжди припинив контакти з батьком. Це був сумний підсумок для Тамари та Антона, які виховували Ваню із турботою та любов’ю, а у відповідь отримали невдячність та відчуження.