Галина завжди вважала Павла своїм ідеалом. Вона любила у ньому все: його посмішку, щедрість, доброту. Але її сприйняття було зумовлено рожевими окулярами закоханості, і вона не помічала його справжніх рис характеру. Все змінилося напередодні їхнього весілля. “Павло, ти впевнений, що все готове до завтрашнього дня?” – нервово запитала Галина, перевіряючи останні деталі. “Звичайно, люба. Не хвилюйся, я все контролюю,” – впевнено відповів Павло, проте його голос звучав якось дивно. Вночі Галина отримала повідомлення від своєї подруги, яка випадково бачила Павла у компанії іншої жінки. Переповнена сумішшю здивування та недовіри, Галина вирішила розібратися. “Павло, мені треба з тобою поговорити. Це дуже важливо,” – сказала вона наступного ранку, коли вони зустрілися.
“Що трапилося, Галино? Адже ти не сумніваєшся в нашому завтрашньому дні?” – його очі були сповнені подиву. “Я знаю про твою зустріч учора ввечері. Хто вона, Павло?” – Галина намагалася стримати сльози. Павло спробував щось пояснити, але його слова звучали непереконливо. Він зізнався, що зустрівся зі своєю колишньою дівчиною, але стверджував, що то була просто дружня зустріч. “Я не можу тобі вірити, Павле. Ти приховував це від мене,” – Галина відчувала, як її ідеалізований образ Павла руйнується. “Галино, будь ласка, зрозумій, це була зустріч, яка нічого не означає. Я люблю тільки тебе,” – Павло намагався її втішити, але було вже пізно.
Галина усвідомила, що протягом усіх їхніх стосунків вона заплющувала очі на багато речей. Її любов до Павла була сліпою, і тільки тепер вона побачила його справжнє обличчя. “Павло, я не можу вийти за тебе заміж. Мені потрібен час, щоб все обміркувати,” – сказала вона, намагаючись зберегти спокій. Павло був здивований. Він не очікував такого повороту подій. Але Галина була тверда у своєму рішенні. Вона зрозуміла, що важливо бачити людину такою, якою вона є насправді, а не тим, ким вона хоче її бачити. Історія Галини та Павла для багатьох стала нагадуванням про те, що ідеалізувати когось може бути небезпечно. Любов має бути заснована на реальності, а не на вигаданих якостях, і тільки тоді вона може бути істинною та міцною.