Люда стояла на вокзалі вся в сльозах. Квитків додому на сьогодні не було, а їй зовсім нікуди було йти. Вона приїхала в місто до сина, але він вигнав її з дому. Останнім часом Роман поводився дуже дивно, ось вже і мати бачити не хоче. Люда сиділа на лавці і тут почула знайомий голосок: – З вами все добре, давайте я вам допоможу? Люда підняла голову, перед нею стояла Оксана. Вона була першою дівчиною її сина Роми. Оксана дочекалася його з армії, вони хотіли одружитися. Але Люда була проти їхнього шлюбу, вважала Оксану занадто молодою, думала, що та не впорається з господарством. Через це в будинку вічно були сварки і скандали. У підсумку Роман переїхав до міста, тут одружився.
Але дружина виявилася дуже хитрою, стала за його спиною зраджувати з багатим чоловіком і недавно вони розлучилися. Ніякого щастя у Романа в житті не було. Люді було так ніяково перед Оксаною, адже вона така гарненька дівчина. Оксана зрозуміла, що Люді потрібна допомога, запросила її до себе в будинок, напоїла чаєм. – Ти пробач мене, я ж не зі зла тоді… помилилася сильно,- почала Люда. – Нічого страшного, не вибачайтеся. Все в минулому. Якби Роман мене любив, то не став би одружуватися з іншою. Значить, так потрібно було. На ніч Люда залишилася у Оксани.
А Оксана все думала про те, як же помирити Романа з мамою. Вона ж приїхала до нього з села, хотіла побачити. А той так негарно її вигнав. В результаті Оксана зібралася з думками і рано вранці, поки Люда спить, сама пішла до Романа. Вони довго говорили. Спочатку про маму, потім про них самих. У підсумку сам Роман попросив вибачення у дівчини за те, що тоді не послухав своє серце і одружився з іншою. Вони обоє розплакалися і вирішили, що тепер будуть разом. На вокзал Роман проводжав маму разом з Оксаною. Вони пообіцяли, що самі приїдуть до мами в село. Сумбурна поїздка до сина в результаті помирила його з першим коханням його життя.