Зі шкільних років я працював на будівництві, відкладаючи гроші на майбутнє. Мені подобалася ця робота, і я навіть отримав диплом архітектора, поєднуючи навчання із підробітком. Я одружився молодим, будучи впевненим у тому, що зможу забезпечити сім’ю, наслідуючи приклад моїх батьків, які були впевнені у своїх силах. Після університету я знайшов постійну роботу, але нещасний випадок на роботі все змінив.
На мене впала цегла, викликавши важку черепно-мозкову травму та обмеживши мої фізичні можливості. Я не міг працювати і знайти роботу для інваліда виявилося непросто. Щоб підтримати нашу сім’ю, моя дружина Оля влаштувалася на роботу в Італії, пообіцявши повернутись через три місяці. Вона регулярно надсилала гроші, що дозволяло мені оплачувати лікування та економити. Оля стверджувала, що працює високооплачуваною гувернанткою, але її повернення все відкладалося.
Через дев’ять місяців Оля повернулася, змінившись в особі та з конвертом , повним грошей. Виявилося, що вона створила іншу сім’ю в Італії, виправдовуючи свої дії тим, що хотіла нас підтримати. Вона запропонувала привезти свої заощадження до України та знову жити з нами. Розриваючись між подякою за її фінансову підтримку та болем від її зради, я перебуваю у протиріччі. Дії Олі забезпечили наше майбутнє, але ціною нашої довіри та стосунків. Тепер я маю вирішити, примиритися з нею чи ні.