У мого свекра був жорсткий характер. Він прокидався о 5 ранку, роблячи всілякі шумні справи, які незмінно будили і мене. Мені було вже за 40, але я не дуже прагнула вставати так рано тільки для того, щоб випустити курчат. Його ранковий ритуал включав бурчання з приводу того, що я пізно включаю світло і не готую чоловікові свіжий сніданок. Я мовчки пила каву, розмірковуючи про те, якою мученицею, мабуть, була моя свекруха. Я вирішила поставити свічку на честь своєї поваги. Якось у мене зібралося багато справ по господарству, і я вирішила залучити свекра до збирання, сподіваючись відволікти його.
Під час цього процесу ми знайшли старий фотоальбом. Він, здавалося, відчував ностальгію, розглядаючи фотографії своєї молодості. У мене виникло швидкоплинне бажання, щоб через роки мій чоловік Микола відчував те саме по відношенню до мене. Однак усі теплі почуття швидко згасли під час вечері. Мій свекор скаржився на все, що я готувала, стверджуючи, що все було несмачним та пересоленим – порівняно з тим, як готувала його дружина Марія. Старий був прискіпливий, бажав щоб усе залишалося так, як було за життя Марії, і навіть натякнув, що я можу піти, якщо мені щось не подобається.
Він нарікав, що виростив свого сина фермером, але я виявилася гіршою господинею. Хоча я відчувала, що його критика несправедлива, все одно вирішила не сперечатися. Він також не щадив наших дітей, лаючи нас за те, що ми не привозимо їх у село частіше. Його постійні скарги змусили мене зрозуміти, що йому треба спрямувати свою енергію на щось продуктивне. Отже, я запропонувала завести козу. Він з ентузіазмом погодився, вже плануючи збільшити поголів’я. Не встигла я схаменутися, як він уже розводив п’ятьох кіз і козеня, на щастя, спрямовуючи свою енергію на догляд за ними. Ми допомагали з козами, а я таємно планувала знайти йому жінку, щоби остаточно полегшити нашу ношу.