У мене троє дорослих дітей, з якими у мене завжди були гармонійні стосунки. Тому я ніколи не очікувала, що моє рішення щодо їхньої спадщини викличе такий розкол. Коли я продала сімейну дачу і віддала всі виручені гроші молодшій дочці Надії, старша дочка Ліда сприйняла це дуже погано. Вона відчула себе настільки зрадженою, що перестала спілкуватися зі мною, заявивши, що я їй більше не мати. Мої міркування були прості:
я хотіла допомогти дитині, яка найбільше цього потребувала. Надія, мати трьох дітей, важко жила в тісній однокімнатній квартирі, успадкованій від сім’ї її чоловіка. Тим часом Ліда та мій син були відносно добре влаштовані у своєму житті. Ліда та її чоловік мали хороший дохід і власну квартиру, тоді як син з комфортом жив у просторому будинку зі своєю дружиною та їхньою дитиною. Продаж дачі, що дісталася у спадок від моєї бездітної тітки, видався мені правильним рішенням.
Розташування було вдалим, і угода принесла більше грошей, ніж я очікувала. Я сподівалася, що ця сума значно допоможе Надії та її сім’ї покращити своє житлове становище. Однак Ліда вважала це кричущою несправедливістю і розірвала зі мною всі контакти. Тепер я не знаю, як налагодити наші стосунки. Я не відчуваю провини за своє рішення, але мене засмучує думка про те, що гроші здатні стати між матір’ю та рідною дочкою.