Таня відчула щось незвичайне, коли одного недільного ранку її чоловік Петро несподівано попросив праску. Він стверджував, що вона йому терміново потрібна, щоб випрасувати сорочку, що й викликало підозри Тані. Незважаючи на її розпитування, Петро залишався ухильним, повідомивши тільки, що планує поїхати на море і запросив Таню приєднатися до нього. Цей несподіваний план зустрів Таню з недовірою та скептицизмом, адже вона давно вже звикла до відсутності інтересу Петра до подібних пагонів. Петро, працьовита людина, яка присвятила своє життя забезпеченню своєї сім’ї, включаючи Таню та їхніх дітей, втомився від свого монотонного життя. Він жадав змін і перерви у своїй рутині.
Його пропозиція відвідати Середземне море була спробою звільнитися від кайданів своєї відповідальності. Однак Таня, яка була задоволена їхнім життям, була приголомшена раптовим потягом Петра до пригод. Вона відмовлялася йому вірити, думаючи, що це розіграш чи непорозуміння. Одкровення Петра про те, що його старий друг запросив його до Греції, мало переконало її. Коли Петро вкладав у валізу не прасований одяг, Таня заявила, що не фінансуватиме його поїздку, вважаючи, що гроші їм потрібні для більш практичних цілей.
Розчарований і відчайдушно потребуючий перепочинку, Петро звернувся до неї за позикою, але зіткнувся з відмовою, що привело його до смутку і скрутного становища. Але Таня, усвідомивши глибоко вкорінену потребу Петра у відпустці, зрештою пом’якшилася. Вона здивувала його квитками на південь країни, вирішивши відмовитися від закордонної поїздки заради скромнішого відпочинку. Цей жест відродив почуття взаєморозуміння та товариства між ними, нагадавши їм про колишні дні кохання та єднання.