Матвій майже сорок років зберігав таємницю від дружини Валі, відчуваючи сором за минулий випадок, про який він ніколи не розповідав. До шістдесяти років здоров’я Матвія погіршилося, і Валя доглядала його, шкодуючи, що вони не мають дітей, попри гарне здоров’я. Якось уночі Матвій зізнався Валі про випадок, що стався з ним під час служби в армії. Під час звільнення він з необережності провів ніч із жінкою на ім’я Кіра, внаслідок чого вона завагітніла.
Матвій заперечував, що дитина від нього, і з того часу його переслідують сни, в яких жінка називає його батьком. Валя, приголомшена цим відкриттям, вирішила докопатися до істини. Вона дізналася, що Кіра залишила дитину, Олену, у дитячому будинку. Після довгих пошуків Валя знайшла Олену та привезла її додому, представивши Матвію як свою дочку. Матвій почував себе осторонь, бо Валя присвятила себе турботі про Олену.
Коли ж Матвій висловив свої почуття, Валя пішла в іншу кімнату, віддавши перевагу Олені, яка потребує любові. Матвій неохоче змирився із ситуацією і прожив ще чотири роки, так і не налагодивши близьких стосунків із Оленою. Після смерті Матвія Валя та Олена залишилися разом. Ця історія розповідає про співчуття та вміння людей прощати, порушуючи питання про здатність людини до такої доброти та розуміння.