Аліна боялася повертатися додому не тому, що їй не подобалася мати, а тому, що їхнє спільне проживання було надто складним. Вони прожили разом кілька років, і через їхні відмінності навіть короткі періоди спільного життя здавалися напруженими. Після розлучення з чоловіком Матвієм, який втратив інтерес до сімейного життя, Аліна та їхній дворічний син залишилися одні. Матвій, байдужий до сімейного життя, залишив квартиру та пообіцяв солідні аліменти. Попри це Аліна швидко знайшла роботу для фінансової незалежності.
Її життя круто змінилося, коли Матвій помер, залишивши Аліну важко оплачувати витрати сина. Тому вона і попросила свою матір переїхати до неї для допомоги, особливо в тому, щоб забирати Максима з дитячого садка. Вдома панувала напружена атмосфера. Мати Аліни критикувала її навіть за такі дрібниці, як покупка продуктів, часто називала Аліну та Максима “некорисними”. Максим, бажаючи уникнути пильної уваги бабусі, запитав якось Аліну, чи може та поїхати, відчуваючи себе ніяково через її надмірну опіку.
Якось Аліна залишилася вдома через хворобу і підслухала телефонну розмову своєї матері. Вона висловлювала наміри не повертатися до села, віддаючи перевагу неквапливому міському життю. Коли жінка закінчила розмову, Аліна підійшла до неї та попросила поїхати. Мати з обуренням відреагувала на таку пропозицію, але в результаті була змушена виїхати. Після від’їзду бабусі Максим відчув полегшення, передчуваючи нове, хоч і складне, життя тільки з мамою.